Україна залишається не реформованою, несучасною в економічному плані, неконкурентоспроможною країною. Курс знову «стрибнув». Не дивлячись на завірення керівництва Національного банку в тому, що НБУ робить відчайдушні кроки для стабілізації курсу національної грошової одиниці, на валютному ринку почалася чергова свистопляска.
Що за цим стоїть і чи є шанс у валютно-кредитної системи вийти з чергового запаморочливого штопора без відчутних втрат, ІМК («ІнтерМедіа консалтинг») поцікавився у доктора економічних наук, академіка Академії економічних наук України, депутата Київської міської ради (фракція Блоку Миколи Катеринчука) Володимира Ланового.
- В тому, що валютний ринок знову штормить, нічого дивного я не бачу. По-перше, Національний банк не дотримується постійної лінії поведінки. Пригадайте, ще зовсім недавно його керівники заявили: дотримуватимемося відмітки 7 грн. 70 коп. за долар - і крапка!
Більш того, НБУ зобов'язав банкірів, аби обмінні пункти працювали в передбаченому режимі, аби курс наближався до 7 грн. 70 коп. за долар. Навіть було поставлено завдання: обмінювати долари на українську грошову одиницю по цьому курсу. Інакше банки каратимуть...
І якщо Нацбанк «відпускає» курс від цього офіційного рівня, то, виходить, що саме він розвалює ситуацію. Тому що можуть бути спекуляції.
Розумієте, курсом 7,70 і 8,50 грн. за дол. можна оперувати і робити на цьому хороші гроші. Там є можливість для таких операцій.
Так от, непослідовність позиції НБУ (а він не вийшов на ринок, не купив зайву гривню, не продав долари, яких не вистачало) говорить про те, що в лютому головний банк України знову почав здійснювати емісію української грошової одиниці. І оскільки банки нікуди не кредитують ці гроші сьогодні, то вони знову ж таки пішли на валютний ринок і навіть по вищому курсу готові купувати.
- Та все ж, чому банки поводяться саме так, незважаючи на те, що існують, здавалося б, обумовлені правила гри на валютному ринку? Адже офіційно їх ніхто не відміняв?
- Я думаю, банки тому так поводяться, що вони не мають, очевидно, інформації, не мають завірень про якусь чітку лінію Нацбанку, а лише знають, що Міжнародний валютний фонд відвернувся від наших проблем або, можливо, принаймні, відтягнув свої ресурси. Тому ситуація на валютному ринку залишається ненадійною, невизначеною.
- Першочерговим завданням для країни є розробка стратегії для виходу з кризи, вважає екс-голова Національного банку України Сергій Тигипко.
Ось цитата з його останньої заяви із цього приводу: «Потрібно зробити декілька дуже правильних речей: не коректувати бюджет, але, в першу чергу, подумати про стратегію і отримати нормальний, спокійний, зрозумілий всім план дій. Коли з'явиться стратегія, можна буде говорити про корекцію бюджету, який супроводжуватиме цю стратегію і стане початковою позицією від стратегії», - сказав він.
Як би Ви прокоментували цю заяву Сергія Тигипка?
- Дійсно, ситуація така, що сьогодні Україні потрібні активні антикризові дії. Це те, чого не було в попередні роки. Не було потрібно, принаймні.
Тому апарат і уряд в цілому не готові до таких інновацій, які вимагають різного типа і законодавчих, і організаційних, і фінансових, і нормативних, і кадрових рішень.
Тому все перераховане може бути позначене в стратегії. Плюс до цього сьогодні вже всім стало очевидно: Україна залишається не реформованою, несучасною в економічному плані, неконкурентоспроможною країною.
Тому нам необхідні реформи, направлені на те, аби структурно змінилася економіка, аби наші фінансові і інші управляючі інститути були сучасними і передбаченими.
Аби цільові функції (яка буде інфляція, які курси валют, яка процентна ставка) були визначені.
Дуже важно також розуміти, якою буде динаміка країни в зовнішній торгівлі, які види експорту ми підтримуємо, якими інструментами - для всього цього, дійсно, має бути відповідна програма, яка може бути покладена в основу розрахунку макроекономічних показників.
- А що це дасть в реальному житті? Адже люди, якщо говорити відверто, давно втомилися від всякого роду програм...
- Така програма дуже важлива для всіх нас. Якщо вона буде, то тоді ми визначимо, чи включаємо мотиви і стимул-реакції росту ВВП або він падатиме. Ми погашатимемо інфляцію і стабілізуватимемо кредитний ринок, вклади повертатимуться в банки. Або навпаки - продовжуватиметься тенденція до зменшення ресурсів банківської системи.
Коли ми цю макроекономіку побудуємо (виходячи з дій уряду), тоді можна буде перерахувати бюджет: а може бути, буде дійсно потрібно деяка його корекція, особливо по напрямах витрат. Зокрема, в цьому сенсі без корекції витрат бюджету не можна реалізувати жодної стратегії.
- Читачі ІМК вже знають, що Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) розглядає можливість ресурсної підтримки від 10 до 20 українських банків. Як повідомив президент ЄБРР Томас Міров на прес-конференції в середу, ухвалення конкретних рішень можливе вже за два тижні.
Він також повідомив, що на підтримку українських банків ЄБРР може направити в поточному році до $600 млн: підтримка кредитно-фінансових установ можлива шляхом входження в акціонерний капітал, надання субординированних кредитів і інших позик. Таким чином, вкладники цих проблемних банків можуть зітхнути з полегшенням?
- Вся ця інформація говорить про те, що ми передамо частину наших банків в партнерство (або участь) ЄБРР. І він внесе нову культуру, новий менеджмент, допоможе в реорганізації цих проблемних банків в сучасний вигляд. Це дуже важно. Банки отримають абсолютно іншу якість.
Крім того, якщо ЄБРР виступатиме як інвестор, то я вас запевняю, приватні західні інвестори із задоволенням вкладатимуть гроші до тих українських установ, в ті українські проекти, які знаходяться під патронатом Європейського банку реконструкції і розвитку.
Але прямого використання грошей, які будуть отримані нашими банками для того, щоб повертати, наприклад, вклади, - цього не буде.
Це будуть гроші для того, щоб ефективно інвестувати в промисловість, АПК і інші галузі - для того, щоб підняти економіку.
А економіка, що вже піднялася, поверне гроші, поверне відсотки, і банки зможуть розрахуватися зі своїми вкладниками.
Тобто я бачу перспективу тут лише в пролонгації взаємних зобов'язань з нарахуванням відсотків. Але нового ресурсу тут не виникає.
Новий ресурс виникне лише тоді, коли люди знову почнуть нести свої заощадження на депозити і бажаючих залишити свої гроші в банках буде більше, ніж забрати їх з банків. Тоді люди, які хочуть взяти їх назад, отримають цей ресурс. А зараз, на жаль, реальних грошей таких немає.
- Тимчасова адміністрація Національного банку України наступного тижня приступить до формування правління і наглядової ради "Промінвестбанку". Про це повідомив сьогодні голова тимчасової адміністрації Володимир Кротюк. На вашу думку, це початок оздоровлення всієї банківської системи?
- Це дуже важлива функція - виправляти стан в конкретних банках. І якщо тимчасова адміністрація і інші методи з боку Нацбанку показали якийсь добрий результат, і зараз вже можна переводити в режим самостійного функціонування банки (через корпоративні стосунки всередині банку), то це дуже хороший сигнал.
І дуже важно, що Нацбанк, який є не самою кращою керуючою ланкою, зараз могутньо використовує тих консультантів, тих аудиторів, які дані йому в рамках співпраці з МВФ.
Тобто, я сподіваюся, оцінки і пропозиції по одужанню цих банків будуть дійсно сучасними, а не якимись «діляцькими». Сподіваюся, що це хороший месідж для інших банків, що можна вистояти і нормально працювати з клієнтами.
