За ініціативою столичного мера фактично була пограбована громада Києва
Завжди врівноважений і вельми стриманий в оцінках і думках народний депутат України (НУ-НС), лідер Європейської партії України Микола Катеринчук не може приховати свого обурення. Ще б пак: у столиці триває перерозподіл комунальної власності! Причому відбувається це в усіх на очах та з вельми пристойного приводу...
На цьому тижні, не довго думаючи, депутати Київради (за винятком народних обранців із Блоку Віталія Кличка та Блоку Миколи Катеринчука) вирішили досить неординарним способом погасити борги, які накопичили комунальні підприємства мегаполісу: під заставу одного з комерційних банків потрапив цілий список досить привабливих об'єктів столичної нерухомості. З усіма можливими для неї (нерухомості) прогнозованими наслідками...
На питання, чому саме таким, досить ризикованим способом влада Києва вирішила розрахуватися з комунальниками, ми попросили відповісти народного депутата України Миколи Катеринчука.
- Миколо Дмитровичу, так що ж сталося насправді?
- У четвер за ініціативою столичного мера фактично була пограбована громада Києва. Сталося це тому, що під заставу комерційного банку «Хрещатик» потрапив цілий перелік приміщень - театри, музеї, адміністративні будівлі, приміщення судів. А ще до цього списку столичної нерухомості потрапили об'єкти, які мають великі земельні ділянки й перебувають у центрі міста.
Це зроблено для того, щоб Київ отримав кредит для погашення заборгованості, яку мають кілька комунальних підприємств. Зокрема й «Київенерго» перед НАК «Нафтогаз України».
- А як це взагалі могло статися?!
- Річ у тому, що це питання розглядалося абсолютно непрозоро, тому що список об'єктів нерухомості ми побачили вже після ухвалення цього рішення в Київраді!
І що цікаво: комерційний банк «Хрещатик» сьогодні отримав у заставу комунальне майно, але мені досі не зрозуміло, за які кошти цей кредит буде погашений, під які відсотки він надається...
- А чи можна, образно кажучи, повернути «машину часу» назад, щоб все повернулося до вихідних позицій?
- Блок Миколи Катеринчука в Київраді звернеться в Генеральну прокуратуру України з вимогою, щоб вона належним чином відреагувала на цю нову «оборудку» команди мародерів Черновецького.
І я думаю, що це питання стоятиме на контролі і Верховної Ради України, і в тих депутатських фракціях у Київській міській раді, які не підтримали Черновецького. Цю кримінальну «оборудку» не підтримали Блок Кличка та Блок Катеринчука, адже те, що сталося під час голосування з даного питання в Київраді, має ознаки злочину.
- А саме?
- Самі поміркуйте: до цього списку столичної нерухомості потрапили будови, які перебувають в оперативному управлінні Київської міської адміністрації. Але в ряді випадків вони є власністю уряду України.
Мене дуже непокоїть сам підхід до вирішення цього питання. Дивує, в які суми київські чиновники оцінили ряд будов із цього списку. Адже існує балансова вартість цих будов, але є і їхня ринкова вартість. Нагадаю: усі комерційні банки працюють за ринковою вартістю.
Наприклад, Театр опери та балету по вул. Володимирській за остаточною балансовою вартістю оцінений у 31 млн грн. Саме за таку суму банк «Хрещатик» отримає цю унікальну споруду, гордість Києва, його перлину. А його ринкова вартість - приблизно 50 млн дол.! От і рахуйте...
Та й взагалі, як можна закласти в комерційний банк цей театр! Цього робити не можна. Адже мова зокрема йде і про те, що цей театр є унікальним пам'ятником архітектури та будівництва!
- Так, не зрозуміло...
- У мене просто слів немає, щоб прокоментувати те, що сталося... І взагалі, питання виділення кредиту - це питання домовленостей. А в даному випадку все зроблено достатньо непрозоро, і ми, повторю, вимагатимемо ретельного аналізу цієї ситуації.
- Миколо Дмитровичу, а що дозволяє мерові Києва поводитися таким чином? Адже він розуміє, що стоїть за такою, вибачте на слові, «комерцією»?
- Я думаю, що коли мера обирає одна соціальна група городян, коли немає двох турів виборів, то він і обслуговує цю одну соціальну групу. Саме тому пан Черновецький сьогодні практично працює з «улюбленими бабусями».
Гречка та інші продукти - дешево! А те, що необхідно робити з дорогами, із профіцитом столичного бюджету, з іншими не менш актуальними проблемами життєзабезпечення міста, які він обіцяв вирішити під час виборів, - цього не робиться.
Зі складної економічної ситуації, в якій опинилася столиця, нинішній мер намагається вийти за рахунок комунального майна, яке будували покоління киян. А тепер він усе це здає в комерційний банк!
Якби мова йшла про державний банк, тоді можна було б говорити про державну позику. Та і взагалі, це - не питання Національного банку. Це питання уряду! І саме він мав сформулювати свої відносини з багатомільйонним містом.
Скажу більше: мені абсолютно незрозуміло, що робить НБУ. Він надрукує цей мільярд (але ж це - емісійні гроші!), щоб заплатити борги, створені бездарною діяльністю адміністрації міста Києва. А далі що?
- Якщо ми говоримо про місцеве самоврядування, то що, на Вашу думку, могло би створити перешкоду на шляху ухвалення подібного роду рішень?
- Це питання вибору. Якщо проаналізувати вибори столичного голови, то явка виборців на них була 52 відсотки. А за Леоніда Черновецького, нагадаю, проголосували близько 36 відсотків із тих, хто прийшов на виборчі дільниці.
Таким чином, лише 14-17 відсотків киян, які взяли участь у голосуванні, вибрали цього мера для себе.
А якби у нас була двотурова система виборів, то кандидатові на цю високу посаду потрібно було б 50+1 відсоток. Або - у другому турі голосування - треба набрати голосів більше, ніж конкурент.
Якщо у ВРУ буде прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних і міських голів», то це приведе до того, що не тільки однією соціальною групою виборців опікуватиметься мер того чи іншого міста, а, як мінімум, він опікуватиметься ширшим сегментом виборців.
Маю відзначити, що проект цього Закону має ряд переваг порівняно з попередніми аналогічними законопроектами.
- У чому це виражається?
- Насамперед це політична перевага. Річ у тому, що депутати (нарешті!) знайшли консенсус у Верховній Раді. І сьогодні можна сказати, що голоси є практично від усіх фракцій. Авторами цього законопроекту є представники КПУ, ПР, Блоку Литвина, БЮТ і НУ-НС.
Практично всі депутати підтримують концепцію переходу до обрання мерів міст від системи відносної більшості до абсолютної більшості.
Цей законопроект передбачає перехід до мажоритарної системи абсолютної більшості для обрання міських голів у містах, чисельність населення яких становить від 75 тис. мешканців.
За цим законопроектом, скарги та позовні заяви, пов'язані з виборчим процесом, розглядаються адміністративними судами.
Сергій Комісаров
ІнтерМедіа консалтінг
